Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року м. Київ К/800/30568/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Кобилянського М.Г., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси (далі - Управління) про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання провести перерахунок і виплату довічного грошового утримання, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2012 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із даним позовом.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року, позов задоволено частково.

Визнано неправомірною діяльність Управління щодо проведення перерахунку розміру призначеного позивачеві щомісячного довічного грошового утримання судді в бік зменшення у зв'язку з неврахуванням набутого стажу з липня 2012 року. Визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку розміру призначеного позивачеві щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим суддям. Зобов`язано відповідача нарахувати на користь позивача і виплатити недоплачене довічне грошове утримання за період з липня 2011 року по дату винесення судового рішення. Зобов`язано Управління провести перерахунок призначеного позивачу довічного грошового утримання згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 01.07.2010 року та довідкою, виданою Державною судовою адміністрацією України, про посадовий оклад, що враховується для призначення щомісячного довічного грошового утримання і з урахуванням положень Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік» про зміну мінімальної заробітної плати станом на 01.10.2012 року.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_4 є суддею у відставці. З травня 2004 року він перебуває на обліку в Управлінні та отримує довічне грошове утримання згідно Закону України «Про статус суддів».

Позивачем було подано заяву до Управління щодо правомірності зменшення з липня 2011 року розміру грошового утримання судді у відставці та проведення його перерахунку.

Відповідач листом від 15.02.2012 року відмовив у проведенні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відповідності до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з посиланням на те, що такий перерахунок можливий лише у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного суду України і інших перерахунків цим Законом не передбачено.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України

Статтею 22 Конституції Українивстановлено, що закріплені права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На підставі ч.2 ст.43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року №2863-XII (далі - Закон №2863, що був чинний на час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання) за суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканості та соціального захисту, як і до виходу у відставку.

Згідно ч. 4 ст. 43 Закону №2863 судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу». Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менш 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більш ніж до 90 відсотків заробітку судді.

Відповідно до Закону №2863 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці напряму було пов'язане з системою оплати праці працюючих суддів.

Стаття 43 Закону України «Про статус суддів» втратила чинність у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI (далі - Закон №2453).

Так, суддівська винагорода, з якої підлягає обчислення пенсії, визначена на законодавчому рівні і встановлена статтею 129 Закону №2453, яка набрала чинності з 1 січня 2012 року.

Відповідно ж до ст. 138 Закону №2453 (в редакції, що діяла з 30.07.2010 року) судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Цією нормою не передбачалось обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Разом з тим, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, частину 3 і 5 ст.і 138 Закону №2453-VI викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (ч. 3 ст. 138 Закону). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (ч. 5 ст. 138 Закону).

Тобто після набрання чинності Законом України №3668-VI обчислення щомісячного довічного утримання суддів у відставці повинно здійснюватися у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді із обмеженням його максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

В подальшому Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону №2453 у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». В п. 4 резолютивної частини цього рішення також зазначено, що воно має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними.

Оскільки за змістом пункту 4 Рішення № 3-рп/2013 воно має преюдиційне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними, то право на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру виникає з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а отже з 3 червня 2013 року у позивача виникло право на перерахунок призначеного щомісячного грошового довічного утримання без обмеження гранічного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Вказану правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду України від 17 березня 2015 року№21-429а14.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі статтею 225 КАС України змінює рішення суду першої інстанції, яке є помилковим лише в частині, із скасуванням рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року скасувати.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання провести перерахунок і виплату довічного грошового утримання змінити.

Викласти абзаци 2 - 5 резолютивної частини постанови суду в такій редакції:

«Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_4 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до ст. 129, ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 за період з липня 2011 року по 30 вересня 2011 року щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 88% заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді, на підставі довідки Державної судової адміністрації України про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження гранічного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 за період з 01 жовтня 2011 року по 19 жовтня 2012 року щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80% заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді, на підставі довідки Державної судової адміністрації України про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, згідно частини 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 8 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси відмовити.

В іншій частині постанову Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

С у д д і: В.І. Бутенко

М.Г. Кобилянський

Ю.Й. Рецебуринський